ПЕРВОЦВІТИ НЕСКУЧАНСЬКОГО ЛІСУ (PDF)

Дослідницький проект
Керівник проекту:
Москальова О.М., учитель біології
Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 1
Учасники проекту:
юні дослідники природи – учні 6-8 класу
Тростянецької СШ І-ІІІ ст. № 1

2015

Мета проекту:
1. Дослідити видовий склад ранньовесняних квітів
(первоцвітів) урочища «Нескучне», що розташоване на заповідній території парку-пам’ятки садово-паркового мистецтва загальнодержавного значення «Тростянецький» Сумської області.
2. Дослідити поширеність первоцвітів на території урочища
«Нескучне».

Завдання проекту:
1. Ознайомитися, дослідивши інформаційні джерела, з особливостями будови та життєдіяльності первоцвітів.
2. Розробити маршрут дослідження урочища «Нескучне» на
основі співпраці з науковцями Краснотростянецької лісової науково-дослідної станції.
3. Визначити видовий склад первоцвітів урочища
«Нескучне».
4. Здійснити біологічний опис усіх видів ранньовесняних
квітів урочища «Нескучне».
5. Провести спостереження за первоцвітами для з’ясування
суті біологічних явищ, характерних для цих рослин.
6. Провести акцію ―Тростянчани, збережемо первоцвіти!‖
7. Провести презентацію дослідницького проекту.
8. Систематизувати матеріали дослідницького проекту.

2

ПЕРВОЦВІТИ
Навесні після довгого зимового спокою
оживають дерева, кущі, трави. Заграли сріблом свого опушення котики верб. Під вітром загойдалися сережки ліщини, і легкою
хмаркою пливе у повітрі її пилок. Минуло
кілька днів, як зійшов з глинястого пагорбка сніг, а на ньому вже з’явилися золотисті
суцвіття мати-й-мачухи.
Поки дерева не вкрилися листям, а в степу і на лузі не
піднялися густі трави, розцвітають первоцвіти. Пізніше, в
другій половині весни, починають цвісти трави у тіні від
вкритих листям дерев і в густому, високому травостої.
Перші весняні рослини — ефемероїди (від грецьких слів
«ephemeros» і «eidos»
Ефемери — однорічні рослини, що — схожі на ефемеростуть переважно у степах та пустелях, ри) мають підземні
з коротким вегетаційним періодом.
стебла — цибулини,
Ефемероїди — багаторічні трав'янисті бульби,
кореневирослини. Що мають короткий вегетаційний ща, які є справжніперіод; більшу частину року проводять ми коморами пожиу стадії спокою у вигляді бульб, цибулин вних речовин. Це
і кореневищ.
дає їм змогу дуже
швидко розвиватися навесні. Світлолюбні і вологолюбні, вони спішать відцвісти і дати насіння до настання посухи і
пригнічення їх іншими рослинами. Потім у рослин надземна
частина засихає, а підземна, маючи запас поживних речовин, перебуває в стані спокою до наступної весни, захищена від літньої
спеки і зимових холодів.
Ранньовесняні трав’янисті рослини називають підсніжниками, бо
вони починають розвиватися ще під
снігом. Якщо після першого тепла настає похолодання, воно не спричинить їм шкоди, бо у клітинах цих рослин містяться концентровані розчини
поживних речовин, які замерзають
при температурі значно нижчій 0°С.

3

Густе опушення рослин, закривання квіток разом із чашолистками на ніч сприяють збереженню тепла. У дерев надійним захистом від холоду є луски, що закривають бруньки,
опушення молодих гілочок і бруньок, смола, що виступає на
молодих пагонах, бруньках, темний колір бруньок теж є пристосуванням до низьких температур.
Пізніше, з настанням
більш стійкої погоди, на відкритих місцях, частіше степових, можна побачити дрібненькі, 3 — 5 см заввишки, рослинки. Вони з’являються у великій кількості, займаючи більші чи менші ділянки. На
весь цикл розвитку — від сходів до зрілого насіння — цим
рослинам потрібно всього 2-3
тижні. Називаються вони ефемери (від грецького слова
«ephemeros» — одноденний, короткочасний). Це такі однорічні рослини, як реп’яшок, мишачий хвіст, крупка тощо.
Спостерігаючи розвиток весняних рослин, можна помітити певну послідовність: цвітіння починається дуже рано,
відразу після танення снігу (а деякі рослини виносять свою
квітку і крізь сніг) і продовжується всю весну. Одні рослини
відцвітають, інші зацвітають. У одних спочатку з’являються
квітки, а потім листки (мати-й-мачуха), у других розвиток
листків і цвітіння відбуваються одночасно (проліски), а треті
цвітуть після того, як розвинуться вегетативні органи
(горицвіт).
Яскраві весняні квіти серед
сухих трав і торішнього листя не
залишаються непоміченими. І от
уже в руках у «любителів» природи букетики з квіток підсніжників, медунки, рясту. Знищуючи
надземну частину, ми завдаємо
рослині великої шкоди — без листків вона не зможе відновити
запас поживних речовин у своїх
підземних цибулинах, бульбах,
вони виснажуються.

4

У наступному році весняний килим не буде вже таким
багатим. Ще більшої шкоди завдають ті, хто викопує рослини
разом з підземними частинами, зменшуючи природні запаси, призводячи
до непоправних втрат.
Поки що не всім рослинам загрожує загибель, деякі з них дуже поширені в природі. Але є види рослин із досить обмеженим місцезростанням — їх
називають ендемічними (від грецького
«endemos» — місцевий). Трапляються
вони тільки в певній обмеженій області, місцевості.
Кожний вид чимось цінний, і якщо не сьогодні, то в майбутньому наука може відкрити його корисні властивості. А він може загинути, якщо непродумано проводити меліоративні роботи, безконтрольно
вирубувати ліси, неправильно застосовувати отрутохімікати
тощо. У приміських зонах природі завдають шкоди ті люди,
що визбирують квіти, руйнують автомашинами рослинний
покрив. Рослини втрачають свою здатність самопоновлюватись у попередніх кількостях. Усе менше стає рослин з гарними квітками, особливо тих, що цвітуть весною. Рідкісними
стали проліски, сон-трава, підсніжники. Усе далі від міста відступають конвалії.
Наша держава постійно піклується про охорону природи. З цією метою створюються заповідники, заказники, посилюється контроль за використанням природних ресурсів.
Видано Червону книгу, до якої занесені рослини, що охороняються законом.
У справі збереження
рослин, зокрема весняних,
багато можуть допомогти
юні натуралісти, усі школярі, взявши ці рослини під
захист у своїй місцевості.
Для цього потрібно знати
особливості будови і розвитку рослин, їх екологію,
значення в житті людини.

5

ПАРК-ПАМ’ЯТКА
САДОВО-ПАРКОВОГО МИСТЕЦТВА
ЗАГАЛЬНОДЕРЖАВНОГО ЗНАЧЕННЯ

“Т Р О С Т Я Н Е Ц Ь К И Й”
1
2
6

10

3
7

4
5

9

8

УМОВНІ ПОЗНАЧЕННЯ

Початок маршруту: Тростянецька
спеціалізована школа І-ІІІ ст. № 2

Схема маршруту

ЗУПИНКИ
6. Краснотростянецька лісова науково-дослідна
станція.
7. Грот ―Німф‖.
8. Природне насадження дуба звичайного.
9. Схил північної експозиції.
10. Штучне насадження сосни звичайної
(північний схил)

1. Криниця № 1.
2. Штучне насадження сосни звичайної
(південний схил).
3. Криниця № 2.
4. Схил південної експозиції.
5. Природне насадження ясеня звичайного.

6

Зупинка перша

2

1
3

4
1

1.

Фіалка
запашна.

2. Зірочки
жовті

3. Пшінка
весняна.

7

4. Анемона
жовтецева.

Зупинка друга

1. Фіалка
запашна.

2. Зірочки
жовті
1

2

4
3

3. Пшінка
весняна.

4. Анемона
жовтецева.

8

Зупинка третя

1. Фіалка
запашна.

6

2. Зірочки
жовті

3. Пшінка
весняна.

3

5

2

4
1

3

1

4. Анемона
жовтецева.

9

5. Ряст
ущільнений

6. Медунка
темна

Зупинка четверта

1. Фіалка
запашна.

2. Зірочки
жовті
1

7

4

6
3. Пшінка
весняна

3
5

2

4. Копитняк
європейський

5. Анемона
жовтецева.

10

6. Зірочник
лісовий

7. Ряст
ущільнений

Зупинка п’ята

1. Ряст
ущільнений

2. Зірочник
лісовий

6
6
3. Купина
запашна

4

3

1

5
2
4

4. Пшінка
весняна

5. Копитняк
європейський.

11

6. Анемона
жовтецева.

Зупинка шоста

Досліджуючи первоцвіти урочища
“Нескучне”, співпрацюємо з науковцями.
На фото: В’ячеслав Петрович Самодай, науковий співробітник Краснотростянецької лісової
науково-дослідної станції.

12

Зупинка шоста

1. Проліска
сибірська

КИЛИМ ПЕРВОЦВІТІВ

1

2. Ряст
ущільнений

3. Анемона
жовтецева

6. Копитняк
європейський

7. Зубниця
залозиста

13

2

3

4

5

4. Пшінка
весняна

8. Купина
запашна

6

7

8

9

5. Медунка
темна

9. Чина
весняна

Зупинка шоста
“Знайомтеся — первоцвіт весняний”.
На фото: Бережний Михайло Іванович, кандидат
сільськогосподарських наук, колишній співробітник
Тростянецької лісової науково-дослідної станції.

10.
Первоцвіт
весняний

10

11. Петрів
хрест
лускатий

12. Гадюча
цибулька
непомітна
11

12

14

Зупинка сьома

1. Ряст
ущільнений

2. Анемона
жовтецева.
1

3. Пшінка
весняна

4. Медунка
темна

15

5. Купина
запашна

2

3

4

5

6

6. Копитняк
європейський

Зупинка сьома

7
8

9
10

7.
8.
Ряст
Жовтяниця
порожнистий черговолиста

16

9.
Анемона
дібровна

10.
Конвалія
звичайна

Зупинка восьма

1. Ряст
ущільнений

2. Чина
весняна
1

2

3

4

3. Анемона
жовтецева

5

6

7

8

4. Пшінка
весняна

5. Медунка
Темна

6. Зубниця
залозиста

7. Копитняк 8. Квасениця
європейський
кисла

Тишу і спокій ранньовесняного
лісу оберігають дуби-велетні...

17

Зупинка дев’ята

1. Анемона
жовтецева.

2. Пшінка
весняна

3. Ряст
4. Медунка
ущільнений
темна

5. Чина
весняна

6. Зубниця
залозиста

7. Зірочник
лісовий

8. Купина
запашна

1

18

2

3

4

5

6

7

8

Зупинка десята

1

2

3

4

5

1. Підбіл
звичайний

2. Фіалка
запашна.

3. Пшінка
весняна.

4. Анемона
жовтецева.

19

5. Зірочник
лісовий

У результаті пошуково-дослідницької роботи щодо виявлення та вивчення видового складу ранньовесняних
квітів (первоцвітів) урочища ―Нескучне‖, яке розташоване
на заповідній території парку-пам’ятки садово-паркового
мистецтва загальнодержавного значення ―Тростянецький‖
Сумської області, нами встановлено, що у даній природній
зоні зростає 22 види ранньоквітучих трав’янистих рослин,
з яких:
4 види — найпоширеніші, а саме: анемона жовтецева, зірочки жовті, пшінка весняна, фіалка запашна;
6 видів мають середню поширеність, це — зірочник
лісовий, копитняк європейський, купина запашна, медунка темна, ряст ущільнений, чина весняна;
9 видів — малопоширені, це — барвінок малий,
гадюча цибулька непомітна, жовтяниця черговолиста, зубниця залозиста, квасениця кисла,
конвалія звичайна, петрів хрест лускатий, проліска сибірська, ряст порожнистий;
3 види — рідкісні, це — анемона дібровна (лише поблизу гроту ―Німф‖), підбіл звичайний (або мати-ймачуха, знайдено лише на північному схилі штучного
насадження сосни звичайної) та первоцвіт весняний
(цієї весни у дикій природі не зустріли, зростає на
Краснотростянецькій лісовій науково-дослідній станції, збереження виду підтримує колишній співробітник
станції Бережний М.І., кан. с/г наук).
Світ первоцвітів — чарівний і дивовижний. Але, на
жаль, цих прекрасних створінь природи стає все менше на
Землі, і від нас з вами залежить, щоб вони не зникли назавжди. Тож будемо природі друзями!

20

Перші квіти після тривалої зими приносять величезну
втіху для душі. Прогулянка до
лісу ранньої весни – просто
спокуса. Руки так і тягнуться
до квітів… Але не поспішайте
рвати це чудо!
Збирання первоцвітів дуже шкідливе для природи
тим, що не дає можливості
рослинам утворити насіння.
До того ж ушкоджуються сусідні квітки, ламаються стебла та бруньки, повністю нівечаться рослини.
Зірвали стеблину з трьома
первоцвітами, а це означає,
що загинуло 45 – 60 насінин.
І як наслідок – відсутність нових рослин. Для того, щоб з
насіння конвалії виросла доросла квітуча рослина, необхідно 7 – 8 років. Сам процес
проростання насіння тривалий і складний.
21

На фото (зверху вниз):
1. Проліска сибірська.
2. Медунка темна.
3. Підбіл звичайний
(мати-й-мачуха).

Первоцвіти ще мають
іншу назву – ефемероїди.
Це слово грецького походження і в перекладі означає ―скороминучий‖, швидкоплинний‖. Така назва
пов’язана з тим, що ці рослини дуже швидко зацвітають. Ефемероїди готуються
до весни ще восени, накопичуючи в своїх цибулинах
запаси поживних речовин,
щоб раніше від інших рослин зустріти весну та потішити нас своєю красою. Їм
не страшні ані сніг, ані злі
морози – до примхливої
природи ці ранні квіти чудово пристосувались. Але у
них є інший ворог і від
якого важко врятуватися –
це ми з вами.

На фото ( зверху вниз):
1.
2.
3.
4.
5.

22

Пшінка весняна.
Конвалія звичайна.
Купина запашна.
Гадюча цибулька непомітна.
Анемона дібровна.

Поступово наші ліси
збіднюються на ці чудові
дарунки природи, серед
яких проліска, мати-ймачуха, конвалія, купина,
медунка, ряст. Нині деякі
види належать до категорії рідкісних і зникаючих
рослин і занесені до Червоної книги – проліска сибір-ська, горицвіт весняний, первоцвіт дрібний.
Первоцвіти мають і естетичне, і практичне значення. Нектаром квітів ласують бджоли, джмелі, метелики, а мурашки з’їдають частину насіння. Отже, перші весняні квіти не
тільки звеселяють людей, а
й напоюють своїм нектаром, годують пилком і насінням мешканців лісу, лікують їх і нас.

На фото (зверху вниз):
1.
2.
3.
4.
5.
6.

Зірочки жовті.
Зірочник лісовий.
Ряст ущільнений.
Анемона жовтецева.
Фіалка запашна.
Зубниця залозиста.

23

Всі вони потребують нашого захисту. Не знищуйте
квіти! Квітка у вазі – полонянка, яка приречена на загибель. Хай лісові квіти тішать
око, серце і душу всіх, хто
прийде слідом за вами у ліс.
Первоцвіти – безцінний
дар природи, перша посмішка
весни, прикраса лісів!
Бажано, щоб молоді люди,
які відчинили браму ХХІ століття, пам’ятали слова римського філософа Сенеки, сказані
ще в І столітті нашої ери:
Тож нехай розтануть криги людських сердець, прийде
весна в наші души, а ми об’єднаємося в одну Велику родину, бо всі ми – Діти сонця!!!

Жити щасливо
і жити в злагоді
з природою —
одне й те саме!
На фото (зверху вниз):
1.
2.
3.
4.

Барвінок малий.
Петрів хрест лускатий.
Чина весняна.
Ряст порожнистий

24

ВИКОРИСТАНІ ДЖЕРЕЛА
1.

Дослідницька робота школярів з біології: Навчальнометодичний посібник/ За аг. ред. к.б.н. С.М.Панченка,
Л.В.Тихенко.—Суми: ВТД ―Університетська книга‖, 2008.—
368 с.
2. Єін Ю.Я., Оляніцька Л.Г., Івченко С.І. Шкільний визначник рослин: Довідник.—2 –ге вид., доп.— К.: Радянська школа, 198—368 с.
3. Заверуха Б.В., Шемшученко Ю.С., Бабенко В.І. Рослини
Червоної книги.—К.: Урожай, 1985.—136 с.
4. Заповідні куточки Тростянецького району. Путівник.—
Видавництво ―Джерело‖, 2002—16 с.
5. Кохно М.А., Каплуненко М.Ф. Життя лісу.—К.: Вид.
―Радянська школа‖, 1974.— 146 с.
6. Леонтьєва Г.Г., Тюленєва В.О. Географія Сумської області,
Суми: Видавництво ―Козацький вал‖, 1997.—139 с.
7. Смик Г.К. У природі й на городі.—К.: Урожай, 1990.—256 с.
8. http://my-flowers.com.ua
9. http://prirodaukraine.pp.ua
10. http://redbook-ua.org
11. https://uk.wikipedia.org

25